Публікації

ПРОСИМО ДОПОМОГТИ, ПЕРЕЛІК ЗА ПОСИЛАННЯМ https://www.facebook.com/bezdomacn

“Чернігівський центр соціальної адаптації бездомних та безпритульних” – є одним із небагатьох центрів, який надає допомогу ЦІЛОДОБОВО. Особливо зараз, у зимову пору року, коли навіть людина, яка живе в одній частині міста і хоче добратись до іншої, може дуже перемерзнути та зіткнутіся з труднощами, не кажучи вже про людей, які потребують дійсної допомоги, та від яких, здається, відвернувся весь Світ.Наш центр знаходиться за адресою: Святомиколаївська, 33.

На території якого дїє “ПУНКТ ОБІГРІВУ”, де можна не лише зігрітись, але й випити чаю з печивом, за потреби поїсти. Ми надаємо допомогу не лише обігріву, а й різного характеру.  Людей дуже багато, багато труднощів і невдач, доля у кожного різна, є багато притулків для тварин, дітей, але допомога саме людям, які втратили сенс життя, залишились за тих чи інших обставин ні з чим: без житла, документів, соціалізації, сімї, одним словом, без нічого, таким людям мало хто протягне руку і допоможе.  Саме на це і направлений наш Центр. До нас звернутись може кожен, до кожного свій підхід та вирішення подальшого життєвого шляху. Хтось потребує просто зігрітись та поїсти, а далі йде тією дорогою, що забажає, а комусь потрібна кропітліва підтримка, розмова, коло спілкування, натхнення та віра в себе і завтрашньому дні. Кожен, хто до нас приходить, в першу чергу Людина, яка йдучи до нас переступає через себе, через свої цінності, бажає щось змінити, але не може самостійно з цим впоратись, і тому звертається до нас.

На даний час в нашому центрі з тимчасовим проживанням перебувають люди, які приходять поїсти чи зігрітись, отримати тимчасовий притулок. І доля кожного, це як окрема книга, зі своєю історією, не завжди приємною і гарною, але в ході спілкування з людиною розумієш, що це не той, хто вибрав шлях бути бездомним чи не адаптованим, а нормальна людина, яка потребує підтримки та допомоги. Це цілком адекватні, розумні люди, які за життя здобули певні професії, у більшості є чи були нормальні сім,ї, житло, життєві цінності, потреби, бажання цілком нормальне життя, але на даний час вони не мають нічого.

Ось взяти Миколу, йому  59 років, особа із інвалідністю. В його житті склалась така ситуація: житло та нажите Він залишив дітям, та колишній дружині, була батьківська хата, але незаконно і потай від його сестра відібрала та продала, і тепер він залишився не те, щоб без даху над головою, але й за певних обставин втратив документи, і допомогти йому нікому, усі відвернулись. Звернувшись до нас, він отримує тимчасову реєстрацію та прихисток і в подальшому буде оформлений до будинку літніх людей, за його згодою, де зможе і жити в нормальних умовах, зустріти друзів, адже це краще, чим бути на вулиці.

Валерій, 54 роки, має освіту фрезерувальника. Довгий час перебував за кордоном, на Україні також було своє житло, але поки його не було, відібрала сестра, яка влаштувала все так, нібито він сам дав згоду.  До нас звернувся задля того, щоб деякий час було де пожити, та вирішити свої проблеми.

Віталій, 28 років, батьки неблагополучні, довгий час мав шкідливі звички, яких зумів полишитись. Має освіту повар-кондитер, бармен-офіціант. Працював вантажником. Звернувся до нас, бо до квартири, яка є на двох з сестрою, його ніхто не пускає і не бажає там бачити. В дуже поганих відносинах. Тому деякий час має прихисток у нас, задля того, щоб знайти роботу та отримати моральну підтримку та мотивацію.

Петро, 55 років, має житло у селі,  але житлові умови не придатні, особливо взимку жити там не можна. Працювати не може так як дуже поганий зір, майже нічого не бачить, а пройти обслідування, щоб отримати групу чи лікуватись немає фінансів. Звернувся задля того, щоб ми надали тимчасове житло, їжу, та допомогли обслідуватись, щодо подальшого вирішення життєвих умов.

Валентин, 48 років, має житло, але не придатні умови для проживання, на даний час потребує прихистку задля подальшого пошуку роботи  та вирішення питань щодо житла, близьких та родичів немає, які могли б допомогти.

Павло, 43 роки, попри свій вік, має дуже поганий стан здоров’я, працювати не може. Групу оформити не має можливості, так як немає доходу. Житло було, але залишилось сестрі, яка з ним спілкуватись і допомагати не хоче. Звернувся за допомогою: тимчасовим житлом, реєстрацією, обслідуванням, та подальшим вирішенням його долі.

Сергій, 56 років, раніше засуджений, лишився документів, має неповнолітнього сина, який хоче підтримувати стосунки, з дружиною не спілкується. Є квартира, але арештована, і потрібно відновлювати права через суд. Звернувся за допомогою відновлення документів, реєстрації та подальшого вирішення проблем щодо житла, та тимчасового прихистку.

 І таких людей, які звертаються до нас дуже багато, ситуації різні, але протягнути руку нікому, тому саме для цього і працює наш центр. Виходячи з описаного, можна сказати те, що кожен є особисістю та індивідуальністю, і певні життєві труднощі трапляються на шляху кожного, але наш центр працює саме для тих, хто впоратись наодинці з ними не може. Завжди підтримаємо, допоможемо, накормимо, прихистимо та обігріємо. Комусь достатньо поїсти, а комусь не вистачає звичайної підтримки, спілкування, саме у нас жильці спілкуютья не тількі з працівніками центру: психологами, соціологами, директором та іншим персоналом, але й адаптовуютья за допомогою спілкування між собою, надихаються та мотивуються один одним, та починають вірити у завтрашній день. Доля кожного, хто залишає наш центр, це маленька перемога, бо кожен отримує не тільки допомогу різного характеру, але і частинку нашої душі.

Что значит быть бездомным? 

Это не забава, это точно.

Когда человек становится бездомным, он теряет много вещей одновременно. Он чувствует себя незащищенным, в опасности, уязвимым, одиноким.

Имущество потеряно, нет документов. Отношения и друзья исчезают. Разрушается связь с семьей. Работа также может быть потеряна, если потеря работы не была причиной бездомности в первую очередь.

Нет возможности помыться, то есть почти невозможно остаться чистым или же чистым, как бы хотелось.  Люди обычно привыкают, где им поспать, где уединится, а в случае бездомности приходится искать что-то новое. Порой они бывают лишены сна, еды, что не дает им функционировать на достаточном уровне.

Так, для многих бездомных жизнь может быть определена такими словами, как  страх, потери, грязь, унижение и глубокое истощение – это не пятиминутная прогулка в парке…

За время проживания сотрудники Центра помогают нуждающемуся восстановить документы, устроиться в медицинское или социальное учреждение постоянного пребывания, найти работу и жилье. Бездомность – это комплексная проблема, и ее решение требует комплексного подхода. Невозможно помочь человеку удовлетворить духовные потребности без обеспечения жизненно необходимых – в еде, тепле, жилье, оказании медицинской помощи.

В истории жизни и выживания каждого подопечного Центра есть общее – похожие ситуации, причины и следствия приобретения статуса бездомного, лица без определенного места жительства и исключения из системы государственной поддержки. Но все люди разные, и у каждого отличный от других опыт, ресурсы, мечты, стимулы и запас прочности. Одному нужен совет и билет домой, другому – сопровождение и уход.

Чтобы помочь людям в трудной жизненной ситуации изменить свою жизнь к лучшему, способствовать появлению на городском уровне систематической, адекватной и своевременной помощи бездомным, чтобы включить в государственную систему поддержки населения социально исключенных граждан, требуется кропотливая индивидуальная работа как с самим нуждающимся, так и с системой в целом.

Обучая, направляя, представляя интересы каждого подопечного Центра, мы не только встраиваем бездомного в действующую систему государственных услуг, но и постепенно меняем саму систему, выявляя механизмы исключения граждан из нее. Взаимодействие с органами государственной власти помогает исправлять системные ошибки и реализовывать гражданам их конституционные права.

Мы привлекаем общественное внимания к проблеме бездомности, пытаемся изменить отношение к людям, оказавшимся на улице. Чтобы это произошло, общество должно знать о том, почему люди становятся бездомными, как опасно и тяжело жить на улице, сколько сложностей в жизни людей, не имеющих регистрации. Для этого мы проводим общественные акции, общаемся со средствами массовой информации, работаем с волонтерами, а также ищем средства для работы Центра.

По данным ООН, в мире около 100 млн. бездомных и около 1 миллиарда людей, живущих в неадекватных условиях (трущобах). Бездомность воспринимается остро не только в развивающихся странах, но и в экономически развитых. В США, например 3 млн. человек бездомных и 5 млн. в зоне риска бездомности. Точной же статистики о бездомных нет. Объясняется это не только отсутствием должным образом поставленного статистического учета, но и сложностью самого объекта подсчета (бездомных), пониманием того, что такое "бездомность", кто такие "бездомные".

Бездомность - явление, присущее человечеству на всем протяжении его существования. Особенно широко оно распространяется в периоды социальных потрясений и стихийных бедствий: войн, голода, наводнений, землетрясений, кризисных процессов в тех или иных странах.

Бездомные появились, наверное, с того момента, когда возникло понятие "дом".

Но достоверных сведений о бездомности и об отношении к этому явлению общества до XVII века очень скудные. Раньше бездомные и нищие чаще всего находили убежище и помощь в многочисленных монастырях и храмах.

На Руси бродягам всегда подавали милостыню и предлагали кров. Скитальцы были либо беглые люди, либо юродивые, либо странствующие монахи, основные хранители песен, сказаний, литературного языка (учитывая, что оседлое население в большинстве своем было безграмотным).

Очень интересна история бездомности во времена Советского Союза.

К середине 20-х годов в СССР было почти 2 млн. бездомных. К началу 70-х годов около 60 тыс. человек.

При тоталитарном режиме бездомность была запрещена. В могучей державе бездомных и бродяг не должно было быть. И их "не стало". Существование без прописки и без официальной работы (для мужчин трудоспособного возраста) в 30-х годах начало преследоваться в соответствии с принятым Уголовным кодексом.

Скрытая бездомность существовала, но официально никто об этом не упоминал.

В 1991 году, после распада СССР резко изменилась ситуация во всех сферах жизни. Во многих бывших республиках Советского Союза создались условия для обвального увеличения армии бездомных. Все эти несчастные люди оказались на улице, так как ни приютов, ни ночлежек не было.

Кто же такие бездомные?

Закон Украины "Об основах социальной защиты бездомных лиц и беспризорных детей" от 02.06.2005 дает такие определения, связанные с бездомностью.

бездомность - социальное положение человека, обусловленное отсутствием у него любого жилья, предназначенного и пригодного для проживания;

бездомное лицо - лицо, находящееся в социальном положении бездомности. К бездомным лицам относятся бездомные лица и лица, имеющие убежище;

беспризорное(бесприютное) лицо - совершеннолетнее лицо, проживающее на улице, в парках, подвалах, подъездах домов, на чердаках, объектах незавершенного строительства, в других местах, непредназначенных и непригодных для проживания, в том числе жилых помещениях, находящихся в аварийном состоянии.

Отношение власти к бездомным изменяется в зависимости от характера государства. При тоталитарных режимах преобладают репрессивные подходы к решению проблемы бездомности. Либерализация правления приводит к некоторому ослаблению репрессий и попыткам принятия конструктивных решений.

Каково же отношение власти к бездомным в современной Украине? В тюрьму бездомного на один-два года за отсутствие паспорта, штампа в паспорте о регистрации или проживание в любом регионе страны не посадят. Однако и жить по-человечески при наличии одного из вышеперечисленных условий не дадут. Вроде бы власть не бездействует., но…

И вот, когда человек оказывается в определенной сложной ситуации, не может решить ее самостоятельно, то он может обратится в наш Центр. Но эффективность результата зависит от того хочет ли сам бездомный изменить свою ситуацию к лучшему, потому, что мы не можем заставить человека делать что-либо против его воли.

Сегодняшние бездомные чрезвычайно неоднородны по своему составу. Они уже не соответствуют традиционному стереотипу одинокого мужчины-алкоголика средних лет.

Бездомные разнородны по своему составу, но их объединяет общая потребность в постоянном доступном жилье. Жилье - это основная проблема бездомных.

Причины, по которым люди становятся бездомными, очень разнообразны. Все причины можно разделить на субъективные и объективные. К субъективным можно отнести генетические и биологические особенности некоторых людей, их склонность к бродяжничеству, нежелание трудиться. Эти люди потенциальные бомжи, и при возникновении определенных условий они становятся бродягами, нищими, попрошайками.

Среди объективных причин - обострение экономической ситуации (стагнация производства, инфляция, падение уровня жизни), политическая нестабильность.

На более конкретном уровне можно выделить следующие причины бездомности:

1 Природные и социальные катастрофы, то есть землетрясения, наводнения, этнические конфликты.

2 Экономическая нестабильность (безработица, низкий доход, нехватка дешевого жилья и так далее).

3 Большая часть бездомных состоит из бывших заключенных, которые не смогли получить работу и жилье.

4 Жертвы преступных махинаций с жильем. Среди таких немало немощных стариков, которых разными способами заставили продать квартиры, а теперь они вынуждены скитаться.

5 Многие беженцы становятся бездомными.

6 Семейные неурядицы, насилие в семье, из-за которых некоторые вынуждены уйти из дома.

7 Это алкоголики, наркоманы, душевнобольные.

10 У некоторых бездомность - результат личного выбора.

Чтобы вытащить бездомного со дна, нужно готовить не только его к новой социальной роли, но и адаптировать общество к восприятию этого человека в той роли, которую он может выдержать. Без такого взаимного приспособления никакая реабилитация невозможна.

Бездомность является самой крайней формой социальной изоляции и является сильным индикатором социальной несправедливости в любом обществе.

Лица становятся исключенными при различных обстоятельствах. Социальное исключение - это когда люди не могут участвовать в социальной, экономической, политической и культурной жизни государства.

Социальной изоляцией является процесс, при котором люди оказались на краю общества и не могут в полной мере участвовать в жизни общества в силу своей бедности или в результате дискриминации.

Бедность и социальная изоляция может влиять на все возрастные группы.

Люди живут в бедности, если их доход и ресурсы (материальные, культурные и социальные) настолько недостаточны, чтобы обеспечить необходимый уровень жизни, который считается приемлемым в конкретном обществе. В результате неадекватных доходов люди могут быть исключены от участия в мероприятиях, которые

считаются нормой для других людей в обществе.

Сочетание факторов способствуют изоляции, в частности: проблемы с жильем (его плохое состояние или отсутствие его), низкие доходы, низкий уровень образования, плохое состояние здоровья (физического и психического), неблагоприятная семейная обстановка, злоупотребление наркотиками и преступность. Бездомные часто сталкиваются с различными формами социальной изоляции.

Социальная изоляция является неприемлемой с человеческой точки зрения. Для уменьшения социальных потрясений необходимо забыть про социальную изоляцию той или иной группы населения.

Люди все чаще подвергаются дискриминации за то, что остались без крова. Такая дискриминация может принимать форму насильственного нападения, нарушения прав гражданского или даже неуважительного взгляда прохожих.

Многие считают, что бездомные люди оказались в их положении из-за лени - что, если бы они только устроилась на работу, они бы уже не остались без крова. Хотя это может быть верно для некоторых бездомных людей, но это не стандарт. Люди сталкиваются с серьезными препятствиями, когда они становятся бездомными. Быть бездомным само по себе может стать препятствием для трудоустройства из-за дискриминации. Бездомность не так просто изменить самому бездомному.

Бездомные люди должны рассматриваться как ЛЮДИ, а не вещи.

Люди, которые оказались в положении бездомности сталкиваются с нарушением широкого спектра прав человека.

Человек, который является бездомным может столкнуться с нарушениями права на достаточный жизненный уровень, права на образование, права на свободу и личную неприкосновенность, права на неприкосновенность частной жизни, права на социальную защиту, права на свободу от дискриминации , права на голосование, и многое другое.

Эти права человека находятся под защитой ряда международных договоров по правам человека, в частности, Международный пакт о гражданских и политических правах, Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах и др.

Но часто права людей остаются лишь на бумаге…

.

Конституція України гарантує:
"Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними" (ст. 21 Конституції України)
"Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання" (ст. 33 Конституції України)
"Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону." ( ст. 47 Конституції України)

Витяг із Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" вiд 02.06.2005 № 2623-IV
Стаття 2. Визначення термінів
бездомність - соціальне становище людини, зумовлене
відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для
проживання;
бездомна особа - особа, яка перебуває у соціальному становищі
бездомності. До бездомних осіб належать безпритульні особи та
особи, які мають притулок;
безпритульна особа - повнолітня особа, яка проживає на
вулиці, в парках, підвалах, під'їздах будинків, на горищах,
об'єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених
та непридатних для проживання, у тому числі жилих приміщеннях, що
перебувають в аварійному стані.
Стаття 5. Основні права та обов'язки бездомних осіб і безпритульних дітей
1. Бездомні особи і безпритульні діти мають всі права і свободи, закріплені Конституцією і законами України.
2. Бездомні особи і безпритульні діти зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу.
3. Бездомні особи зобов'язані надавати достовірну інформацію щодо наявності у них житла та іншу інформацію, спрямовану на розв'язання їхніх життєвих проблем.
Стаття 6. Облік бездомних осіб і безпритульних дітей
1. З метою створення необхідних умов для забезпечення прав та свобод бездомних осіб і безпритульних дітей впроваджується їх облік.
2. Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування на підставі особистого звернення або їх виявлення.
Стаття 8. Поновлення та отримання документів, що посвідчують особу
1. Бездомні особи, які не мають паспортного документа, звертаються для поновлення в установленому порядку документів, що посвідчують особу, до органів реєстрації за територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів, де їм надали тимчасовий притулок.
Органи реєстрації у строки, встановлені законодавством, повинні видати бездомному, який є громадянином України, паспорт громадянина України.
Стаття 9. Реєстрація місця проживання або місця перебування бездомних осіб
1. Реєстрація місця проживання або місця перебування бездомних осіб здійснюється органом реєстрації за адресою центру обліку, де вони перебувають на обліку, або відповідного закладу, де їм надається тимчасовий притулок.
2. Порядок реєстрації місця проживання або місця перебування бездомних осіб затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Запобігання бездомності осіб, які звільняються з установ виконання покарань
1. Запобігання бездомності осіб, які звільняються з установ виконання покарань, здійснюється відповідно до цього Закону, Кримінально-виконавчого кодексу України, Житлового кодексу Української РСР , Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк".

Стаття 17. Надання послуг бездомним особам
1. Суб'єктами, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб, можуть надаватися такі послуги: тимчасовий притулок, соціальні, медичні, юридичні, освітні, реабілітаційні.
2. Бездомним особам надаються послуги за місцем їх проживання або місцем перебування, а саме в закладах для цієї категорії осіб, а також поза межами таких закладів із застосуванням мобільної форми надання соціальних послуг - соціального патрулювання.
3. Послуги можуть надаватися і на платній, і на безоплатній основі відповідно до законодавства.

I. Загальні положення
1. Центр обліку бездомних осіб (далі - Центр) є закладом соціального захисту, утвореним для виявлення та ведення обліку бездомних осіб.
4. У своїй діяльності Центр керується Конституцією України , законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства соціальної політики, а також цим Положенням.

5. Центр фіксує усі звернення осіб, у тому числі і у тих випадках, коли особі було відмовлено у наданні послуг.
Інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання та використання цієї інформації здійснюються з додержанням вимог
Конституції України та Законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних".

II. Завдання Центру:
виявлення та ведення обліку бездомних осіб;
забезпечення реалізації бездомними особами прав та свобод, визначених законодавством України;
видача посвідчення про взяття на облік встановленого зразка;
вивчення наявності у регіоні закладів соціального захисту для бездомних осіб та вільних ліжко-місць у цих закладах для вирішення питання організації тимчасового притулку бездомних осіб;
сприяння в отриманні реєстрації місця проживання або місця перебування бездомних осіб;
надання допомоги у відновленні документів бездомних осіб, майнових та житлових прав, сприяння у працевлаштуванні, отриманні медичної допомоги тощо;
сприяння забезпеченню реалізації конституційного права бездомних осіб брати участь у виборах та подання органам ведення Державного реєстру виборців відповідних відомостей згідно із законодавством;
надання бездомним особам інформаційних, юридичних та інших соціальних послуг;
співпраця з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними і недержавними установами та закладами, громадськими організаціями тощо з питань, що належать до його компетенції;
інформування населення про роботу Центру, його завдання, принципи діяльності.
III. Умови та порядок надання послуг
1. Центр надає послуги на підставі письмової заяви бездомним особам (далі - клієнт), які досягли 18-річного віку, у тому числі бездомним особам з дітьми, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах проживають на території України.
У разі звернення до Центру бездомних осіб з дітьми працівники Центру інформують про виявлених дітей службу у справах дітей за територіальним принципом розташування. За згодою батьків діти направляються до притулків для дітей служб у справах дітей.
Безпритульні діти, які звертаються до Центру без батьків, направляються до притулків для дітей служб у справах дітей за територіальним принципом розташування у супроводі працівників Центру.

2. До Центру не приймаються особи, які під час звернення перебувають у стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння.
У разі відмови в обслуговуванні Центром особі вказується причина відмови та надаються інформаційні послуги щодо можливих шляхів отримання допомоги у відповідних соціальних службах, закладах тощо.

3. У Центрі на кожного клієнта формується особова справа. Із
особових справ формується картотека клієнтів Центру.

V. Фінансова і виробничо-господарська діяльність Центру
2. Соціальні послуги в Центрі можуть надаватись клієнтам як на платній, так і на безоплатній основі відповідно до Закону України "Про соціальні послуги".
Кошти, отримані від оплати за послуги, спрямовуються виключно на здійснення функцій Центру.
3. До роботи у Центрі можуть залучатися відповідно до законодавства громадяни, які перебувають на обліку в центрах зайнятості, та волонтери.