“Чернігівський центр соціальної адаптації бездомних та безпритульних” – є одним із небагатьох центрів, який надає допомогу ЦІЛОДОБОВО. Особливо зараз, у зимову пору року, коли навіть людина, яка живе в одній частині міста і хоче добратись до іншої, може дуже перемерзнути та зіткнутіся з труднощами, не кажучи вже про людей, які потребують дійсної допомоги, та від яких, здається, відвернувся весь Світ.Наш центр знаходиться за адресою: Святомиколаївська, 33.
На території якого дїє “ПУНКТ ОБІГРІВУ”, де можна не лише зігрітись, але й випити чаю з печивом, за потреби поїсти. Ми надаємо допомогу не лише обігріву, а й різного характеру. Людей дуже багато, багато труднощів і невдач, доля у кожного різна, є багато притулків для тварин, дітей, але допомога саме людям, які втратили сенс життя, залишились за тих чи інших обставин ні з чим: без житла, документів, соціалізації, сімї, одним словом, без нічого, таким людям мало хто протягне руку і допоможе. Саме на це і направлений наш Центр. До нас звернутись може кожен, до кожного свій підхід та вирішення подальшого життєвого шляху. Хтось потребує просто зігрітись та поїсти, а далі йде тією дорогою, що забажає, а комусь потрібна кропітліва підтримка, розмова, коло спілкування, натхнення та віра в себе і завтрашньому дні. Кожен, хто до нас приходить, в першу чергу Людина, яка йдучи до нас переступає через себе, через свої цінності, бажає щось змінити, але не може самостійно з цим впоратись, і тому звертається до нас.
На даний час в нашому центрі з тимчасовим проживанням перебувають люди, які приходять поїсти чи зігрітись, отримати тимчасовий притулок. І доля кожного, це як окрема книга, зі своєю історією, не завжди приємною і гарною, але в ході спілкування з людиною розумієш, що це не той, хто вибрав шлях бути бездомним чи не адаптованим, а нормальна людина, яка потребує підтримки та допомоги. Це цілком адекватні, розумні люди, які за життя здобули певні професії, у більшості є чи були нормальні сім,ї, житло, життєві цінності, потреби, бажання цілком нормальне життя, але на даний час вони не мають нічого.
Ось взяти Миколу, йому 59 років, особа із інвалідністю. В його житті склалась така ситуація: житло та нажите Він залишив дітям, та колишній дружині, була батьківська хата, але незаконно і потай від його сестра відібрала та продала, і тепер він залишився не те, щоб без даху над головою, але й за певних обставин втратив документи, і допомогти йому нікому, усі відвернулись. Звернувшись до нас, він отримує тимчасову реєстрацію та прихисток і в подальшому буде оформлений до будинку літніх людей, за його згодою, де зможе і жити в нормальних умовах, зустріти друзів, адже це краще, чим бути на вулиці.
Валерій, 54 роки, має освіту фрезерувальника. Довгий час перебував за кордоном, на Україні також було своє житло, але поки його не було, відібрала сестра, яка влаштувала все так, нібито він сам дав згоду. До нас звернувся задля того, щоб деякий час було де пожити, та вирішити свої проблеми.
Віталій, 28 років, батьки неблагополучні, довгий час мав шкідливі звички, яких зумів полишитись. Має освіту повар-кондитер, бармен-офіціант. Працював вантажником. Звернувся до нас, бо до квартири, яка є на двох з сестрою, його ніхто не пускає і не бажає там бачити. В дуже поганих відносинах. Тому деякий час має прихисток у нас, задля того, щоб знайти роботу та отримати моральну підтримку та мотивацію.
Петро, 55 років, має житло у селі, але житлові умови не придатні, особливо взимку жити там не можна. Працювати не може так як дуже поганий зір, майже нічого не бачить, а пройти обслідування, щоб отримати групу чи лікуватись немає фінансів. Звернувся задля того, щоб ми надали тимчасове житло, їжу, та допомогли обслідуватись, щодо подальшого вирішення життєвих умов.
Валентин, 48 років, має житло, але не придатні умови для проживання, на даний час потребує прихистку задля подальшого пошуку роботи та вирішення питань щодо житла, близьких та родичів немає, які могли б допомогти.
Павло, 43 роки, попри свій вік, має дуже поганий стан здоров’я, працювати не може. Групу оформити не має можливості, так як немає доходу. Житло було, але залишилось сестрі, яка з ним спілкуватись і допомагати не хоче. Звернувся за допомогою: тимчасовим житлом, реєстрацією, обслідуванням, та подальшим вирішенням його долі.
Сергій, 56 років, раніше засуджений, лишився документів, має неповнолітнього сина, який хоче підтримувати стосунки, з дружиною не спілкується. Є квартира, але арештована, і потрібно відновлювати права через суд. Звернувся за допомогою відновлення документів, реєстрації та подальшого вирішення проблем щодо житла, та тимчасового прихистку.
І таких людей, які звертаються до нас дуже багато, ситуації різні, але протягнути руку нікому, тому саме для цього і працює наш центр. Виходячи з описаного, можна сказати те, що кожен є особисістю та індивідуальністю, і певні життєві труднощі трапляються на шляху кожного, але наш центр працює саме для тих, хто впоратись наодинці з ними не може. Завжди підтримаємо, допоможемо, накормимо, прихистимо та обігріємо. Комусь достатньо поїсти, а комусь не вистачає звичайної підтримки, спілкування, саме у нас жильці спілкуютья не тількі з працівніками центру: психологами, соціологами, директором та іншим персоналом, але й адаптовуютья за допомогою спілкування між собою, надихаються та мотивуються один одним, та починають вірити у завтрашній день. Доля кожного, хто залишає наш центр, це маленька перемога, бо кожен отримує не тільки допомогу різного характеру, але і частинку нашої душі.